19 травня День народження нашого брата-кадета, випускника Київського суворовського військового училища 1984 року, багаторічного голови Ради ВГО «Всеукраїнська асоціація «КАДЕТСЬКА СПІВДРУЖНІСТЬ» Володимира Віталійовича Чепового. Він героїчно загинув у червні 2022 року на Сході України. Сьогодні йому мало б виповнилося 58 років – вік розквіту для чоловіка, але він, сповідуючи життєві переконання та принципи служіння Батьківщині з дитинства, добровольцем став на захист України та віддав своє життя... Багатодітний батько, щасливий дідусь, успішна та яскрава людина. Ми його знали і запам'ятали життєрадісним оптимістом... Патріот, Громадянин, Кадет, Офіцер, Бізнесмен і Письменник... Він був світлою і справжньою Людиною! Він дуже любив Україну, наш Київ. Тому і не став чекати повісток, а добровільно разом з сином став до лав київської територіальної оборони. Боронив столицю під час оточення на найнебезпечнішому північно-західному напрямку. А коли перша хвиля навали була відбита, не звільнився (хоч мав усі юридичні можливості), а поїхав на схід. Спочатку старший лейтенант Володимир Чеповий вважався…

Дорога кадетська родино! Прохання підтримати петицію про присвоєння звання Героя України з удостоєнням ордена “Золота зірка” (посмертно) полковнику Дмитру Фішеру - випускнику Київського суворовського військового училища 1990 року. З дитинства Дмитро Фішер мріяв стати військовим льотчиком-винищувачем і без вагань вступив до Київського Суворовського військового училища, яке закінчив на відмінно. Після цього він був зарахований до Чернігівського вищого військового авіаційного училища льотчиків. Після закінчення училища у 1994 році він був розподілений до 831 бригади тактичної авіації в Миргороді пілотом винищувача Су-27. Дмитро Фішер став першим з українських пілотів, хто ознайомився з винищувачами F-16. З перших днів російської агресії у 2014 році став на захист України. На початку бойових дій перехопив російський літак радіоелектронної розвідки Іл-20, що порушив повітряний простір України. Його мужність і професіоналізм допомогли уникнути ескалації конфлікту. З початком повномасштабного російського вторгнення у 2022 році Дмитро Фішер був на передовій, виконуючи численні бойові завдання. Здійснюючи один за одним бойові вильоти,…

5 квітня виповнилося 50 років голові Державної прикордонної служби України генерал-лейтенанту Сергію Васильовичу Дейнеко! Сергій Васильович - людина легендарна. У червні 2014 року він очолював Луганський прикордонний загін та особисто брав участь у боєзіткненні, яке тривало 3 дні. Тоді полковник Дейнеко був важко поранений. За особисті мужність і героїзм, виявлені під час захисту Державного кордону України, Сергій Васильович Дейнеко нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня. Ось як привітали Сергія Васильовича ветерани-прикордонники. Шановний Сергію Васильовичу! Прийміть сердечні привітання від членів громадських об’єднань прикордонників з Вашим ювілеєм! Ветерани пишаються тим, що довелося поруч з Вами навчатись у відомчому навчальному закладі і Національній академії оборони України, служити та працювати в органах охорони державного кордону і в Адміністрації Державної прикордонної служби України, де Ви, потомствений військовий, пройшли славний бойовий шлях від *суворовця* до генерала, керівника прикордонного відомства України, виявляючи при цьому високий професіоналізм та вимогливість до себе і підлеглих. Ваша відданість кордону відзначена високими…

Сьогодні уся велика родина військових ліцеїстів вітає Почесного президента ВГО «Всеукраїнська асоціація «КАДЕТСЬКА СПІВДРУЖНІСТЬ» полковника запасу, відмінника освіти Віктора Івановича Яцину з Днем народження! Більше 30 років він віддав справі навчання та виховання майбутньої військової еліти України: від командира взводу до керівника навчального відділу Київського військового ліцею ім. Івана Богуна. Серед його вихованців чимало полковників і генералів, які зараз складають кістяк нашого війська та усього силового блоку України. Є Герої України, є, на жаль, і ти, хто віддав життя, до останнього виконав наше священне гасло: «Життя - Вітчизні! Честь - нікому!» Віктор Іванович як педагог мав повне моральне право вчити ліцеїстів захищати Україну до останнього подиху. Він сам воював, має бойове поранення. Він - зразковий офіцер, командир, лідер! З Днем народження Вас, Вікторе Івановичу! Бажаємо міцного здоровʼя, родинного затишку та творчої наснаги у Вашій громадській роботі на благо нашої рідної України!

15 лютого виповнилось 36 років виведення радянських військ з Афганістану. Серед воїнів-інтернаціоналістів чимало наших братів-кадетів. Фактично в кожного випускника суворовського військового училища є кілька однокурсників що брали участь у війнах за кордонами Батьківщини. Є й ті, що загинули в далеких країнах, виконуючи свій інтернаціональний обов'язок. Сьогодні ми згадуємо усіх: живих і загиблих. Ви - наші Герої, взірець для наслідування. Сьогодні ми публікуємо статтю про Героя Радянського Союзу Ігоря Миколайовича Плосконоса, яка була надрукована в "Кадетському журналі" ще за його життя. На жаль, Ігор Миколайович пішов з життя в 2013 році. Він закінчив Київське суворовське війсткове училище в 1976 році. Навчався у 1-й роті. До речі, потім, вже в наші часи в Київському військовому ліцеї імені Івана Богуна саме в цій роті навчався Герой України Андрій Кизило. Ігор Плосконос: «Хочу віддати данину честі тим людям, яких з кожним роком стає все менше і менше – ветеранам війни» Ігор Миколайович Плосконос, випускник…

Саме так казав про традиції відомий композитор Густав Малер. Кожного року кінець листопада пов’язаний для нас, кадетів, з Днем заснування Київського суворовського військового училища – Київського військового ліцею імені Івана Богуна. Зазвичай ми відзначаємо цю дату 24 листопада. Але цього року з огляду на заходи безпеки ми зібралися трохи раніше – 21 листопада. За традицією ми розпочали зустріч випускників та ветеранів біля пам’ятника загиблим. На жаль, кількість наших побратимів, що віддали життя за Україну, неспинно зростає. Цього разу до списків Небесної роти додались прізвища наших побратимів: ЧЕПОВИЙ, ЯВОРСЬКИЙ, ЛЕЩЕНКО, ЛУПИНОС, ГАЙДУК. Ми вдячні членам родини випускника КвСВУ 1984 року Володимира Чепового, зокрема його дружині Тетяні, синам Івану та Богдану, донці Людмилі, невістці Анастасії за те, що вони прийшли на наш захід. Володимир Чеповий героїчно загинув, захищаючи Україну, у червні 2022 року. Після початку повномасштабної війни він добровільно вступив до лав київської ТРО. Згодом його підрозділ направили на Схід. Останній бій…

Дорогі брати-кадети! Прийшла сумна звістка про смерть Веніаміна Олександровича Горобця, останнього з українських першосуворовців. Він помер 3 жовтня 2024 року на 91 році життя. Веніамін Олександрович народився 11 січня 1934 року, став суворовцем у далекому 1943 році. Перші роки навчання пройшли у Чугуєві Харківської області. У 1948 році училище передислокувалося до Києва. Тоді кадети вчилися довго... У доросле життя суворовець Горобець пішов вже з нашої рідної будівлі на бульварі Лесі Українки, 25 у липні 1953-го. Веніамін Олександрович закінчив училище з "срібною" медаллю, потім навчався в Одеському Червонопрапорному піхотному училищі ім. Ворошилова. Служив загальновійськовим командиром у Шостці, Білій Церкві, Києві, Групі Радянських Військ у Німеччині, на Далекому Сході. Веніамін Олександрович народився в Україні, в Луганській (тоді Ворошировградській) області. Сюди ж, на улюблену Батьківщину, повернувся після виходу на пенсію. Останні десятиліття наш кадет-ветеран мешкав на Київській Оболоні. Ми мали щастя зустрічатися з нашим старшим братом-кадетом, слухати його цікаві розповіді про суворовське дитинство.…

Дорога кадетська родино! Сьогодні в нас - знаменна дата: ми вітаємо з Днем Народження Президента ВГО "Всеукраїнська асоціація "КАДЕТСЬКА СПІВДРУЖНІСТЬ" випускника Київського суворовського військового училища 1990 р. Романа Володимировича Солодкого. Роман підхопив естафету ватажка нашого руху у складні часи. Це був 2017 рік, коли багато хто з випускників зневірився в наших цінностях. Усі ми пам'ятаємо, як багато колишніх суворовців і богунців збиралося на наших традиційних заходах в травні та листопаді. Наші брати-кадети приїжджали з усіх куточків України та з інших країн. Комусь здавалось, що криза в кадетському русі триватиме довго. Але Роман розпочав нову сторінку нашої діяльності. Ми підписали Договори про співпрацю з більшістю українських ліцеїв з посиленою військово-фізичною підготовкою, започаткували проведення зустрічей в форматі "Кадетського клубу" в різних містах України. Програми "Кадетських клубів" були насиченими - усе починалося з відвідання ліцею, спілкування з вихованцями та керівництвом, знайомством з навчально-матеріальною базою... А ввечері ми збиралися в затишних місцях для спілкування…