Ми, кадети, люди невгамовні. Особливо, коли йдеться про дружні стосунки, підтримку однодумців, патріотичні заходи – у якому б віддаленому кутку вони не відбувалися!
Цього разу нас «занесло» у мальовничу Болгарію – країну, близьку нам за культурою, вірою, традиціями, фольклором… Та що там казати! Країною з фактично нашою мовою. В усякому разі такою, що стає зрозумілою після кількох годин занурення у болгарське мовне середовище.
Привід для подорожі був поважний – 140-річча завершення Плевенської епопеї. 10 грудня у болгарському місті Плевені відзначають День вдячності російським, українським, білоруським, румунським, фінським, польським і молдавським воїнам, загиблим під час визволення міста від османських поневолювачів. Ця битва увійшла до світової історії під назвою Плевенська епопея. Пам’ятні заходи відбулися біля параклізу-музею Святого Георгія Переможця.
Ще напередодні ми домовилися з нашими болгарськими кадетами-побратимами про спільне святкування. До Плевна з Варни приїхали адмірал Хрісто Контров, Заступник голови Правління НКО «Болгарське кадетське братство» та капітан першого рангу Димитр Петлешев, член Правління цієї організації. Обидва кадети вже в поважному віці: Дититру Петлешеву в цьому році виповнилося 80, а Хрісто Контров буде справляти такий ювілей наступного місяця. Проте, вони – все ті ж самі юні нахімовці: активно займаються спортом та громадською роботою, приділяють чимало часу та енергії кадетському руху, видають книги, підтримують дружні стосунки з кадетами інших країн.
Українська кадетська делегація в Болгарії складалася з Президента ВГО «Асоціація «Кадетська співдружність» Романа Солодкого, члена Ради Віталія Адаменко та виконавчого директора Євгена Смушкова. Разом з болгарськими кадетами ми взяли участь в святковій церемонії та поклали вінки до параклізу-музею Святого Георгія Переможця.
До речі, в храмі-мавзолеї є пам’ятна дошка на честь загиблих випускників Одеського кадетського корпусу та барельєф, присвячений українським воїнам, загиблим під час визволення м. Плевен від турецького рабства. На жаль, наша група була єдиною офіційною делегацією з України на цьому святі нашої сусідньої держави – партнера по співробітництву в рамках НАТО та безпеці у чорноморському регіоні.
Після святкових заходів ми обмінялися сувенірами з нашими старшими болгарськими товаришами. Адмірал Хрісто Контров вручив Роману Солодкому нещодавно виданий альманах про нахімовське училище в Варні. Незважаючи на брак часу, ми встигли обговорити перспективи співробітництва між українськими і болгарськими кадетами, особливо у військово-морський справі. Адже Болгарія має чималий навчальний вітрильний флот та шлюпкову базу, які можуть стати у пригоді українським військово-морським ліцеїстам.
Відверто кажучи, ми були щасливі поспілкуватися з такими заслуженими та досвідченими кадетами, як адмірал Хрісто Контров та капітан першого рангу Димитр Петлешев. Ми ще раз переконалися, що кадети розуміють один одного без мовних та вікових бар’єрів.
Наша подорож до Болгарії мала ще одну мету. Напередодні свята в Плевні Президент «Всеукраїнської асоціації «Кадетська співдружність» Роман Солодкий підписав Меморандум про співробітництво з Головою правління болгарської неурядової організації «Асоціація Визволення» Генчо Лазаровим. Мета спільної роботи – координація зусиль у патріотичному вихованні молодого покоління та сприяння дружнім стосункам між українськими кадетами та болгарською молоддю. Церемонія відбулась в болгарському місті Ловеч, де знаходиться «Асоціація Визволення». У цей же день українські кадети Роман Солодкий, Віталій Адаменко та Євген Смушков відвідали пам’ятники воїнам, загиблим за визволення м. Ловеч, поклонилися братським могилам на військовому цвинтарі.
Принагідно ми висловлюємо вдячність нашім болгарським друзям – справжнім патріотам Михаїлу Шестьоркіну та Петру Георгієву, які познайомили українських кадет з місцевими пам’ятними місцями, пов’язаними зі спільним героїчним минулим Болгаріі і України.
Така народна дипломатіє іноді робить для своїх держав набагато більше, ніж будь-які зустрічі на найвищому рівні. І ми, кадети, ще раз довели, що вміємо будувати мости дружби та взаєморозуміння.
